Спірний проект закону «Про працю» доопрацьовано. Він направлений до СПО профспілок на погодження, повідомила Юрліга.
У доопрацьованому документі уточнено питання обліку трудової діяльності. Тож облік трудової діяльності працівників планується здійснювати в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Та за домовленістю між працівником та роботодавцем інформація про трудову діяльність працівника може дублюватися в трудовій книжці, яка зберігається у працівника.
Про наявність трудових відносин можуть свідчити такі ознаки, коли:
1) особі регулярно виплачується винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
3) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці;
4) особа виконує роботи (надає послуги) аналогічні за змістом та характером роботі, що виконується працівниками роботодавця;
5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
6) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.
Наявність трудових відносин може бути встановлено і за іншими ознаками з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь (в інтересах) яких виконуються роботи (надаються послуги).
Законопроектом передбачено, що трудовий договір може бути:
1) безстроковим;
2) строковим;
3) короткостроковим;
4) сезонним;
5) з нефіксованим робочим часом;
6) учнівський трудовий договір;
7) трудовий договір з домашнім працівником.
При цьому передбачене право роботодавця з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником у випадку його відмови від зміни істотних умов трудового договору, а також з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Про рішення розірвати трудовий договір з таких підстав роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв'язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
2) не менше ніж 30 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п'ять років;
4) не менше ніж за 90 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
За домовленістю сторін такі строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
Роботодавець зможе без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше потрійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Законопроект передбачає встановлення за погодженням між працівником і роботодавцем на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом, гнучкий робочий режим. Він може проявлятися як:
1) Фіксований час, протягом якого працівник обов'язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов'язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
2) Змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
3) Час перерви для відпочинку і харчування.
Передбачено, що у разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким встановлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений у роботодавця графік роботи.
Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Передбачено законопроектом, що сторони трудового договору зможуть домовитися про виконання роботи дистанційно.
Умови такої роботи встановлюються у трудовому договорі. Якщо домовленість про дистанційну (надомну) роботу досягнута під час дії трудового договору, укладеного у письмовій формі, така робота оформляється шляхом внесення до нього змін. Якщо трудовий договір було укладено в усній формі, він переоформляється у письмовій формі. При цьому якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.
Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюється загальновстановлений у роботодавця режим роботи, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Стосовно щорічних відпусток, то планується надавати їх працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів(зараз 24) за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Важливо, що підвищено відповідальність за виплату заробітку. Так у разі порушення строків виплати заробітної плати в період дії трудового договору більше ніж на п'ятнадцять календарних днів роботодавець буде зобов'язаний сплатити працівникові пеню в розмірі 0,05 відсотка суми боргу за кожен день такої затримки.