Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці на Фейсбук назвав три моделі використання зрошуваних земель у взаємодії з державою.
У першому випадку держава бере на обслуговування весь ланцюг водопостачання: від забору води з магістральних каналів помповими станціями до кінцевого пункту – внутрішньогосподарських зрошуваних та дренажних систем. Та є суттєва вада – у держави на це нема фінансово-інвестиційних ресурсів.
В другій моделі передбачено передачу всього комплексу в приватну власність. З інвестиційною складовою всетут може бути гаразд. Та є побоювання, і не безпідставне, що монополія призведе до постійного підвищення тарифів на водопостачання.
Ще одна модель – створення об'єднання водокористувачів. Ідея приваблива можливістю залучення інвестицій, прозорого утворення тарифів. Тільки ось нема впевненості в абсолютній чесності всіх членів ОВК, що може привести до внутрішніх конфліктів.